Автор: Ірина Лисенко

Втрата — це не лише про смерть близької людини. Це може бути втрата дому, звичного способу життя, розлучення або крах мрій, у які ми вкладали всю душу. Кожна жінка рано чи пізно стикається з порожнечею, яка здається бездонною. Однак важливо розуміти: біль не має стати вашою новою особистістю. Про те, як знайти шлях до світла у найтемніші часи, ми поговоримо далі на NovaSpirit. Що таке екологічне проживання горя? Коли стається біда, суспільство часто очікує від нас або миттєвого “одужання” («тримайся», «час лікує»), або повної капітуляції перед стражданням. Екологічність у контексті горя — це дозвіл собі бути вразливою, не руйнуючи при…

Сучасна жінка сьогодні — це майстер балансу, яка поєднує в собі ролі професіонала, дружини, мами та творчої особистості. Ми навчилися бути стійкими до викликів, але часто забуваємо, що наша ефективність напряму залежить від того, що нас оточує. Робоче місце вдома — це вже не просто куток із ноутбуком, а справжній «центр управління польотами», де народжуються ідеї та втілюються мрії. Саме про трансформацію вашого робочого середовища у версію 2.0 ми поговоримо детальніше, і про це далі на NovaSpirit. Філософія простору: чому “Офіс 2.0” — це про стійкість Коли ми працюємо в хаосі на кухонному столі, ми витрачаємо колосальний об’єм внутрішньої енергії…

Кожна з нас хоча б раз у житті відчувала цей внутрішній супротив: коли ми намагаємося бути ідеальними дружинами, успішними професіоналками чи бездоганними мамами, але всередині щось «тисне». Ми ховаємо свою злість, заздрість, слабкість або егоїзм у найтемніші куточки душі, сподіваючись, що вони ніколи не вийдуть на світло. Але саме в цих прихованих частинах нашого «Я» ховається колосальний ресурс. Робота з Тінню — це не про самобичування, а про шлях до цілісності, про який ми детально поговоримо далі на NovaSpirit. Що таке “Тінь” і чому ми її боїмося? Концепція Тіні була введена Карлом Юнгом. Це все те, що ми заперечуємо в…

Чи бувало у вас так, що після нібито спокійних вихідних ви прокидаєтеся з відчуттям, наче по вас проїхав потяг? Ви п’єте третю чашку кави, намагаєтеся зібрати дітей до школи, плануєте робочий день, але тіло каже: «Досить». Це не просто лінь чи нестача вітамінів. Найчастіше це сигнал того, що ваша психіка більше не може витримувати емоційний вантаж, який ви старанно ігнорували тижнями, а то й місяцями. Про це далі на NovaSpirit — ми розберемося, як навчитися чути власне тіло раніше, ніж воно «вимкнеться» примусово. Що таке психосоматика втоми: коли душа плаче, а тіло хворіє Психосоматика — це не магія і не…

У сучасному світі, де кожен ранок починається зі стрічки новин, а кожна вільна хвилина заповнюється нескінченним скролінгом соцмереж, ми непомітно для себе стаємо заручниками власної біохімії. Ви коли-небудь відчували, що попри десятки справ у списку, у вас зовсім немає сил почати хоча б одну? Або що звичні радощі — прогулянка в парку чи розмова з дітьми — більше не приносять того задоволення, що раніше? Це не просто втома. Це сигнал про те, що ваша система винагороди перевантажена. Докладніше про те, як розпізнати ці стани та віднайти шлях до себе, ми поговоримо далі на NovaSpirit. Біологія задоволення: Що таке дофамін насправді?…

Ви коли-небудь помічали, як дивно влаштований наш світ? Варто нам прокинутися в поганому настрої, як сусіди стають занадто галасливими, колеги — дратівливими, а партнер ніби навмисно каже саме те, що завдає болю. Це не просто збіг обставин. Це робота фундаментального психологічного механізму, відомого як ефект «дзеркала». Наші стосунки з оточуючими — це пряме відображення того, що відбувається всередині нас, і про це далі на NovaSpirit ми поговоримо максимально відверто. Що таке ефект «дзеркала» в психології? Психологічне дзеркало — це концепція, згідно з якою світ навколо нас є проекцією нашого внутрішнього «Я». Якщо всередині панує хаос, незадоволеність собою або прихована агресія,…

Кожна з нас хоча б раз у житті завмирала перед прийняттям рішення, ставлячи собі болюче питання: «А що скажуть люди?». Цей тихий шепіт у голові часто стає гучнішим за наші власні мрії, змушуючи обирати безпечний, але чужий шлях. Ми звикли орієнтуватися на соціальні очікування, роль «ідеальної дружини», «бездоганної матері» чи «успішної кар’єристки», забуваючи про те, що справжнє щастя починається там, де закінчується намагання всім догодити. Про це далі на NovaSpirit — ми зануримося в психологію свободи та розберемося, як повернути собі право бути собою. Чому ми так боїмося критики? Генетичний та соціальний аспект Страх осуду — це не слабкість характеру,…

Життя у великому місті — це постійний рух, нескінченні списки справ і ритм, який іноді не залишає часу на роздуми про глобальне. Проте саме тут, серед бетону та вогнів мегаполіса, ми найгостріше відчуваємо відповідальність за те, який світ ми залишимо нашим дітям. Бути екосвідомою сьогодні — це не про відмову від комфорту, а про внутрішню стійкість і вміння знаходити нові можливості для гармонії з природою, і докладніше про це далі на NovaSpirit. Чому кожна маленька дія має значення? Багато хто з нас ставить собі питання: «Чи змінить щось моя відмова від пластикового пакета, якщо мільйони інших продовжують їх використовувати?». Як…

У сучасному світі ми часто прагнемо великого щастя — епічних подій, грандіозних досягнень, що змінюють життя. Ми чекаємо на відпустку мрії, підвищення чи ідеальний романтичний вечір, щоб нарешті відчути себе по-справжньому щасливими. Однак, поки ми гонимося за цими великими маяками, життя, справжнє, насичене, емоційне життя, протікає крізь пальці, наповнене сотнями невеликих, але важливих моментів. Чи знаєте ви, що ключ до постійної внутрішньої гармонії лежить не у великих подіях, а у вмінні «накопичувати радість»? Цей принцип простий: щастя — це не одноразова виплата, а щоденний депозит, що складається з крихітних, позитивних емоційних надходжень. Це здатність перетворювати звичайне на особливе, помічати світло,…

Він був ідеальним. Чи не так? Той образ, який ми так старанно створюємо у своїй голові, а потім намагаємося втілити у життя, немов це — єдиний шлях до щастя та прийняття. «Ідеальна» мати, дружина, професіоналка, подруга, господиня… Список можна продовжувати нескінченно, як і кількість безсонних ночей, проведених у гонитві за цим примарним стандартом. Ми застрягли у пастці, створеній власними (чи нав’язаними суспільством) очікуваннями, де кожен наш вчинок оцінюється крізь призму бінарної шкали: «хороший» або «недостатньо хороший». Ця вічна гонка за ідеалом виснажує, забирає радість моменту та перетворює життя на суцільний марафон, де фінішну стрічку, здається, ніколи не буде видно. Але…